“Маркетинг” для робітників та селян: як неонові вивіски “продавали” світле майбутнє

Legio Historica
5 min readJun 11, 2020

--

Nadiia Kravchenko special for Legio Historica

Чи задумувались ви про те, як формується обличчя міста та його образ в очах його мешканців? Можливо, ні. Але точно помічали, як сильно можуть зіпсувати фасади будівель недоречні крикливі вивіски — і не лише візуально.

Зараз реклама стала бізнесом, де крутяться великі гроші — власне чимось більш утилітарним, і меншою мірою мистецтвом. Але хіба хтось сказав, що мистецтву в рекламі вже не місце? Сьогодні розберемо цікавий кейс з історії соціалістичної Варшави, де неон став символом міста, а зараз переживає свій ренесанс. І це не одне місто в Європі, про яке можна сказати подібне. Проте Варшава мабуть чи не єдина столиця, де трубки з неоном асоціювались з комунізмом… А ось як так сталось, розберемось нижче.

Вивіска взуттєвого магазину. Експонат Музею неонової реклами, м. Варшава. Всі фото до посту зроблені його авторкою в цьому музеї. Власне більшість вивісок саме з Варшави, але деякі походять з інших польських містчи навіть країн — з Чехії та Угорщини

Для початку трохи фактажу і термінології. Газ неон був відкритий у 1898 році Вільямом Рамзеєм і Морісом Треверсом під час досліджень рідкого повітря. У 1910 році Жорж Клод створив газорозрядну лампу, наповнену неоном, і цей рік вважається роком народження неонової реклами. Майстри наповнювали скляні трубки неоном та гелієм, які, якщо серед них пропустити електричний струм, світились. У якості замінника дорогого неону пізніше почали використовувати інший, дешевший у виробництві газ — аргон.

Яка ж Варшава без русалоньки?:) Міський символ у такому виконанні прикрашав міську бібліотеку з 1970 р. Вивіску подарувало музею керівництво бібліотеки у 2011 р. Будинок потребував реставрації, тож заклад переїхав, а перевозити крихку вивіску було вкрай складно.

Що ж, а тепер до історії поширення самої реклами. Неонові вивіски у нас асоціюються переважно з західноєвропейськими країнами чи США минулого століття. Це значною мірою так і є. Але неонова реклама в 20–30-х рр. поширилась на значно більші терени, і ІІ Річ Посполита не є винятком. Достеменно відомо, що у Варшаві міжвоєнного часу на деяких магазинах чи рестораціях такі вивіски були, проте не збереглись через руйнування міста під час ІІ Світової війни. Та й власне через те, що скло — матеріал досить крихкий, такі вивіски створювались на замовлення, а це мало свою ціну.

Вивіска магазину (укр.) “Казковий”. Відреставрована на кошти мецената

Після ІІ Світової війни Польща стала частиною соцблоку, а її громадяни відчули на собі всі “переваги” комунізму, які добре знайомі нам з курсу історії України — колективізація, репресії проти аристократії, інтелігенції та інакомислячих загалом, придушення демократії і т.д.. Видихнути поляки змогли після смерті Сталіна, а скоріше після приходу до влади Хрущова. Це відобразилось і на виробленні власної політики внутрішнього розвитку, і на появі стратегії розвитку столиці. Польські комуністи хотіли, щоб Варшава постала як фенікс з попелу, як місто, що динамічно розвивається. Тож вирішили глянути, а що ж там на Заході. Власне, в польській залізній завісі було значно більше дірок, ніж в УРСР. Зрештою, ідея з неоновими вивісками була взята на озброєння і в інших польських містах.

Ну, не лише Варшава. Це вивіска 70-х рр. з м. Опалениця неподалік Познаня (пн-зх. Польща). Магазин, на якому вона висіла, заснований наприкінці ХІХ ст. і діє досі

У Варшаві не лише відбудували королівський палац і все старе місто (чітко таким, як на довоєнних фото, навіть подекуди з копіями оригінальних старовинних фресок), а й придумали власну стратегію міської реклами, себто вивісок різних закладів. Неон був обраний через яскравість, тобто + для освітлення міста в темну частину доби, а ще через те, що варшавська влада хотіла уподібнити місто до Нью-Йорка та інших міст на Заході. Неон позиціонувався як символ сучасного міста та його благополуччя — і модерної Варшави. Та й був певним чином символом відродження і відлиги після років повоєнної розрухи і репресій.

І підприємства теж не лишились осторонь неонізації. Фабрична вивіска 1957 р.

Неонові вивіски опинились на фасадах готелів, ресторацій, магазинів різного профілю, аптек і навіть найбільшої бібліотеки Варшави. На початках з неонами було чимало проблем — трубки не завжди були якісними чи виходили з ладу, десь була проблема зі струмом. Займалось цим державне підприємство, звісно ж. Оскільки країна соціалістична (і =забюрократизована), ремонти чи заміна трубок потребували часу і купи паперів. Дизайн вивісок замовляли митцям, які придумували їх форму, колір, розміри, обирали стиль шрифту… Себто міська реклама стала чимсь значно більшим, ніж вивіски “Хліб” і “Молоко”, які ще подекуди збереглись в наших містах :D

Ну ось приклад старих вивісок, де збереглись каркаси, а трубки — ні. А шрифти, безумовно, цікаві й оригінальні

Переваги неонової реклами були в тому, що вона ніколи не вимикалась. Це був плюс до комфорту містян, тож майбутнє здавалося світлим в прямому значенні цих слів. Так тривало від початку потепління 1953–56 рр. і аж до кризи 1982 р. У ПНР вкінці 70-х почались суттєві проблеми — світле майбутнє виявилось не зовсім досяжним, а страйки, протести та арешти стали реальністю. Хай як не дивно це звучить, але почав руйнуватись образ благополучної комуністичної столиці — була введена комендантська година, в темний час доби вимикали вивіски та освітлення. Як влучно зазначили фани варшавських неонів — місто занурилось у морок сталінської доби в прямому і переносному значенні цих слів.

(укр) “Кав’ярня “Ян і Марго”. Так, не тільки в Україні була мода на назви ресторацій з іменами)) Ця вивіска висіла на фасаді відомого кафе з 1973 по 2011 р., аж до його закриття. Це тільки її частина — зліва ще був неоновий чайник з філіжанкою, він експонується окремо, потребував коштовної реставрації. З 2011 р. у будівлі знаходиться інша ресторація, але в 2014 в іншому місці була відкрита кав’ярня з такою ж назвою і з апеляцією до традицій колись культового місця. Музей допоміг у створенні копії вивіски відновленого кафе.

Не будемо витрачати час на переказування відомих фактів. Соціалізм у ПНР розсипався, в країні почались жорсткі неоліберальні реформи. Обличчя Варшави, природно, зазнало змін. Завдання, яке ставила перед собою влада комуністичної Варшави, було втілене в життя — неони стали символом міста. Проте в 90-х і на початку нульових це зіграло з ними злий жарт. Неонова реклама, попри те, що була авторською і претендувала на роль особливого урбаністичного мистецтва, почала зникати з будівель, і певною мірою тому, що асоціювалась з “совком”. До того ж, як вже зазначалось вище, вона була недешевим задоволенням.

Ось тут про дві вивіски. Так, з 1959 р. у Варшаві діяв ресторан з такою назвою, тоді на фасаді будівлі була вертикальна вивіска з ієрогліфами і драконом. Ця, вочевидь, була створена пізніше. Ресторація працювала до 2012 р. Навряд чи наприкінці 50-х там подавали східні страви, проте політичний момент у виборі назви був присутній. Вивіска “Сатурн” внизу знаходилась на фасаді аналогу ЦУМу в м. Кошалін (пн-зх Польща). Модернова будівля була спроектована у Варшаві, як і її вивіска. Кошалінський “Сатурн” працює і нині

Ситуації спробувала зарадити небайдужа ГО фанатів неону. Завдяки громадській активності, у 2006 році був заснований Музей неонової реклами, який відкрив свої двері у 2010 р. у будівлі старої фабрики. Музей опікується пошуком, відновленням старих вивісок, їх реставрацією. До речі, в останні роки чимало вивісок, колись безжально викинутих на смітник, повернулись на будівлі, де колись висіли. Точніше, їх копії. Загалом в центрі Варшави багато неонової реклами, оскільки вона куди краще виглядає на фасадах відновлених старовинних будівель, ніж стандартні крикливі вивіски + не завдає їм шкоди. Власне, Варшава не самотня в цьому процесі. Цей тренд поширений і в сусідній Німеччині, де виготовляють такі вивіски на замовлення, організовують виставки творів мистецтва в цій техніці… І таких прикладів ще чимало. Від відмови від мистецького спадку темних часів на Заході йдуть шляхом його критичного аналізу, переоцінки та вивчення загалом.

У цієї вивіски дивна історія. Власне, з Німеччиною прямого зв’язку не було, ця вивіска висіла на крамниці текстильних товарів, пізніше - господарчій. У 2006 році магазин закрився, вивіску мали викинути, проте Ілона Карвінська (одна з засновниць Музею неонової реклами) домовилась, щоб її подарували до музею. Цікаво, що реставрацією вивіски займалась фірма “Реклама”, яка існує з соціалістичних часів і де власне вироблялись все вищенаведене :)

P.S. Підписуйтесь на наш інстаграм, там буде більше фото і сторіс :)

Наші сторінки в мережі:

Telegram

Facebook

Instagram

YouTube

Sign up to discover human stories that deepen your understanding of the world.

Free

Distraction-free reading. No ads.

Organize your knowledge with lists and highlights.

Tell your story. Find your audience.

Membership

Read member-only stories

Support writers you read most

Earn money for your writing

Listen to audio narrations

Read offline with the Medium app

--

--

Legio Historica
Legio Historica

Written by Legio Historica

Історичний фестиваль / Просвітницька платформа / Публічна історія. Наш телеграм-канал — https://t.me/legio_historica

No responses yet

Write a response